Баланси (балансы) – круглі або колоті сортименти для виробництва целюлози та деревної маси.
Тріски (щепа) – подрібнена деревина встановлених розмірів, утворена подрібненням деревної сировини рубальними машинами та спеціальними пристроями, що використовуються як технологічна сировина або паливо.
Здубиця (одубина) – дубові тріски після екстрагування, які є відходом дубильно-екстракційного виробництва та використовуються для виробництва волокнистих напівфабрикатів.
Січка (сечка) – дрібно нарізані солома злакових рослин, стебла очерету, тростини або інших однорічних рослин.
Варіння волокнистого напівфабрикату (варка волокнистого полуфабриката) – хімічне оброблення рослинної сировини за підвищеної температурі й тиску для видалення лігніну, геміцелюлоз, екстрактивних речовин.
Варіння целюлози (варка целлюлозы) – варіння, під час якого виводиться більша частина нецелюлозних компонентів і утворюється технічна целюлоза, що не потребує додаткового поділу на волокна.
Варіння целюлози високого виходу (варка целлюлозы высокого выхода) – варіння, що здійснюється в м’яких умовах порівняно з варінням целюлози, завдяки чому збільшується вихід волокнистого напівфабрикату, переважно за рахунок збільшення геміцелюлоз.
Варіння напівцелюлози (варка полуцеллюлозы) – варіння, під час якого виводиться лише частина нецелюлозних компонентів, і для розділення напівфабрикату на волокна потрібне наступне розмелювання.
Методи лужного варіння (методы щелочных варок) – методи варіння з розчинами, що містять луг, як активний варильний реагент.
Натронне варіння (натронная варка) – варіння з розчином гідроксиду натрію.
Сульфатне варіння (сульфатная варка) – варіння з розчином гідроксиду натрію та сульфіду натрію.
Передгідроліз деревини (предгидролиз древесины) – оброблення трісок перед сульфатним варінням водою, парою або розбавленими розчинами мінеральних кислот за підвищеної температури для видалення геміцелюлоз, які легко гідролізуються.
Примітка. Оброблення парою здійснюється за температури від 150 до 170 °С.
Сульфатне варіння з передгідролізом (сульфатная варка с предгидролизом).
Водяний передгідроліз (водный предгидролиз).
Кислотний передгідроліз (кислотный предгидролиз).
Паровий передгідроліз (паровой предгидролиз).
Передгідролізат (предгидролизат) – розчин, утворений в результаті передгідролізу трісок.
Полісульфідне варіння (полисульфидная варка) – метод лужного варіння, під час якого у варильному щолоку разом із реагентами, що застосовуються при сульфатному варінні, наявні полісульфіди.
Методи сульфітного варіння (сульфитные методы варки) – методи варіння з розчинами, що містять сірчисту кислоту, солі сірчистої кислоти або суміші цих хімікатів.
Сульфітне варіння (сульфитная варка) – варіння з розчинами кислих сірчистокислих солей, що містять надлишок розчиненого сірчистого ангідриду.
Бісульфітне варіння (бисульфитная варка) – варіння з розчинами кислих сірчистокислих солей, що не містять надлишку розчиненого сірчистого ангідриду.
Нейтрально-сульфітне варіння (нейтрально-сульфитная варка) – варіння із забуференими нейтральними чи слабколужними розчинами сірчистокислих солей.
Варіння з водяним розчином сірчистого ангідриду (варка с водным раствором сернистого ангидрида).
Методи ступінчастого варіння, варіння декількома ступеня (ступенчатые методы варки, варка в несколько ступеней).
Комбіновані методи варіння (комбинированные методы варки) – методи ступінчастого варіння з використанням на різних ступенях різнотипових методів варіння.
Сульфіт-сульфатне варіння (сульфит-сульфатная варка) – метод комбінованого варіння, що полягає в сульфітному варінні з натрієвою основою на першому ступені й варінні з зеленим чи білим сульфатним щолоком на другому ступені.
Азотнокисле варіння (азотнокислая варка) – метод комбінованого варіння з використанням розчину азотної кислоти та наступної лужної екстракції.
Киснево-лужне варіння (кислородно-щелочная варка) – оброблення трісок киснем у лужному середовищі за підвищеного тиску та температури.
Хлорно-лужне варіння (хлорно-щелочная варка) – метод комбінованого варіння, що полягає в попередньому обробленні лугом за підвищеної температурі з наступним хлоруванням і лужною екстракцією.
Гідротропне варіння (гидротропная варка) – варіння з гідротропними розчинами, які становлять водні розчини натрієвих солей органічних кислот.
Міра наповнення варильного котла (степень наполнения варочного котла) – кількість рослинної сировини в 1 м3 варильного котла.
Примітка. Міра об’ємного наповнення виражається в щільних кубометрах деревини, а міра вагового наповнення – в кілограмах постійно сухої деревини.
Ущільнення роздрібненої рослинної сировини (уплотнение измельченного растительного сырья) – збільшення міри наповнення варильного котла за допомогою ущільнювача, дії циркулюючого варильного гарячого розчину або оброблення парою для збільшення виходу целюлози з 1 м3 котла.
Ущільнення трісок (уплотнение щепы).
Ущільнення січки (уплотнение сечки).
Пропарювання трісок (пропарка щепы) – оброблення трісок парою під час подавання їх до котла з метою поліпшення просочування варильним розчином і ущільнення у варильному котлі.
Вакуумізація трісок (вакуумизация щепы) – попереднє видалення повітря з трісок відсмоктуванням його з варильного котла для поліпшення наступного просочування варильним розчином.
Примусове просочення трісок (принудительная пропитка щепы) – процес, що забезпечує проникнення хімікатів усередину трісок для забезпечення рівномірного проходження реакції в усьому обсязі трісок.
Примусова циркуляція у варильному котлі (принудительная циркуляция в варочном котле) – система штучної циркуляції варильного розчину для вирівнювання умов варіння в усьому обсязі варильного котла.
Заварювання (заварка) – підвищення температури з терпентиновим здуванням.
Варіння з прямим нагріванням (варка с прямым нагревом) – варіння з подаванням пари безпосередньо до варильного котла.
Варіння з непрямим нагріванням (варка с непрямым нагревом) – варіння з непрямим нагріванням вмісту варильного котла.
Безперервне варіння (непрерывная варка) – варіння в апаратах безперервної дії.
Періодичне варіння (периодическая варка) – варіння у варильних котлах періодичної дії.
Волокниста маса (волокнистая масса) – суспензія волокнистого напівфабрикату у воді та розчинах, що застосовується в технологічних процесах.
Целюлозна маса (целлюлозная масса).
Напівцелюлозна маса (полуцеллюлозная масса).
Пускання щолоку (перепуск щелока) – перепускання частини варильного розчину з варильного котла після завершення стадії просочення трісок у другий завантажений трісками котел.
Відтягування щолоку (оттяжка щелока) – видалення частини варильного розчину з котла в регенераційну місткість.
Відбір щолоку (отбор щелока) – відбір відпрацьованого щолоку від волокнистого напівфабрикату з варильного котла чи промивного устатковання.
Відпрацьований щолок (отработанный щелок) – розчин, який утворюється внаслідок варіння волокнистого напівфабрикату.
Здування (сдувка) – видалення з варильного котла парогазової суміші для зниження тиску, регенерації тепла і хімікатів.
Перекидання щолоку (переброс щелока) – захоплення парогазовою сумішшю частини щолоку з варильного котла під час здування.
Терпентинове здування (терпентинная сдувка) – видалення з варильного котла під час підвищення температури газоподібних речовин, які утворюються при методах лужного варіння.
Кінцеве здування (конечная сдувка) – видалення газоподібних речовин у період закінчення варіння з метою зниження тиску у варильному котлі перед видуванням або вимиванням маси.
Видування маси (выдувка массы) – вивантаження маси з варильного котла внаслідок надмірного тиску в котлі після закінчення варіння.
Вимивання маси (вымывка массы) – видалення маси з варильного котла за атмосферного тиску вимиванням водою або слабким щолоком.
Режим варіння (режим варки) – послідовність і порядок проведення операцій варіння з метою одержання волокнистого напівфабрикату заданої якості.
Примітка. Регламентується кількість трісок, міра заповнення варильного котла трісками, кількість і склад варильного розчину тощо.
Температурний графік варіння (температурный график варки) – зміна температури вмісту варильного котла у процесі варіння, зображена графіком у координатах «час-температура».
Критична температура варіння (критическая температура варки) – температура варіння, перевищення якої призводить до зниження якості напівфабрикату.
Тривалість варіння (продолжительность варки).
Примітка. Під час періодичного варіння – час від початку подавання пари у варильний котел до закінчення стояння за кінцевої температури варіння; під час безперервного варіння – час від початку подавання рослинної сировини до початку відбирання щолоку або до вивантаження напівфабрикату з котла.
Оберт варильного котла (оборот варочного котла) – тривалість повного циклу варіння від початку завантаження варильного котла трісками до вивантаження маси, включаючи час огляду перед наступним завантаженням.
Вихід целюлози з 1 м3 варильного котла (выход целлюлозы с 1 м3 варочного котла) – кількість повітряно-сухої целюлози в кілограмах, одержаної протягом одного варіння з 1 м3 обсягу варильного котла.
Варильний розчин (варочный раствор) – розчин хімікатів, зазвичай водяний, що застосовується для варіння волокнистих напівфабрикатів целюлозно-паперового виробництва.
Варильний щолок (варочный щелок) – варильний розчин, у якому є луг, а також інші хімікати, що застосовуються під час лужного варіння волокнистого напівфабрикату.
Примітка. До варильного щолоку зазвичай додається чорний щолок.
Натронний варильний щолок (натронный варочный щелок) – варильний щолок, активним компонентом якого є гідроксид натрію.
Сульфатний варильний щолок (сульфатный варочный щелок) – варильний щолок, активними компонентами якого є гідроксид натрію та сульфід натрію.
Сульфітний варильний розчин (сульфитный варочный раствор) – варильний розчин, що містить сірчисту кислоту, солі сірчистої кислоти або суміші цих хімікатів.
Основа в сульфітному варильному розчині (основание в сульфитном варочном растворе) – катіон солі в сульфітному варильному розчині.
Примітка. Розрізняють нерозчинну основу – кальцієву, напіврозчинну – магнієву, розчинні основи – натрієву та амонієву, а також змішані основи.
Сульфітна кислота (сульфитная кислота) – сульфітний варильний розчин, що містить кислі сірчистокислі солі з надлишком розчиненого сірчистого ангідриду.
Бісульфітний варильний розчин (бисульфитный варочный раствор) – сульфітний варильний розчин, що містить кислі сірчистокислі солі.
Нейтрально-сульфітний варильний розчин (нейтрально-сульфитный варочный раствор) – сульфітний варильний розчин, що містить переважно нейтральні сірчистокислі солі.
Полісульфідний щолок (полисульфидный щелок) – лужний варильний розчин, що поряд із гідроксидом натрію та сульфідом натрію містить полісульфіди.
Регенерація хімікатів відпрацьованого щолоку (регенерация химикатов отработанного щелока) – сукупність операцій, призначених для повернення хімікатів із відпрацьованого щолоку для приготування варильних розчинів.
Сумісна регенерація (совместная регенерация) – регенерація хімікатів із відпрацьованих розчинів різних методів варіння целюлози та напівцелюлози.
Чорний щолок (черный щелок) – відпрацьований щолок, що утворюється при методах лужного варіння.
Натронний чорний щолок (натронный черный щелок).
Сульфатний чорний щолок (сульфатный черный щелок).
Фільтрація чорного щолоку (фильтрация черного щелока) – вилучення дрібного волокна з чорного щолоку фільтруванням.
Окислення чорного щолоку (окисление черного щелока) – оброблення чорного щолоку шляхом продування окислювачами для переведення сульфіду натрію в тіосульфат.
Знекремнювання чорного щолоку (обескремнивание черного щелока) – вилучення двооксиду кремнію з чорного щолоку, що утворюється під час варіння однорічних рослин.
Випарювання відпрацьованого щолоку (упаривание отработанного щелока) – згущення відпрацьованого щолоку до обумовленої концентрації на випарних установках.
Спалювання натронного чорного щолоку (сжигание натронного черного щелока) – обзолення сухого залишку натронного чорного щолоку з утворенням плаву.
Содовий плав (содовый плав) – сплавлена карбонатна зола, що утворилась із сухого залишку натронного чорного щолоку внаслідок згорання органічної частини та карбонізації лугу.
Розчинення содового плаву (растворение содового плава) – розчинення содового плаву у воді чи слабкому білому щолоку з одержанням натронного щолоку.
Спалювання сульфатного чорного щолоку (сжигание сульфатного черного щелока) – обзолення сухого залишку сульфатного чорного щолоку за наявності сульфату натрію з утворенням сульфатного плаву.
Примітка. Процес супроводжується відновленням сульфату натрію до сульфіду натрію.
Карбрнізація зеленого щолоку (карбонизация зеленого щелока) – оброблення зеленого щолоку двоокисом вуглецю або бікарбонатом натрію з метою перетворення сульфіду натрію в карбонат.
Карбонізація лугу (карбонизация щелочи) – перетворення вільного та зв’язаного з органічними речовинами лугу чорного щолоку у карбонат натрію під час їх спалювання.
Сульфатний плав (сульфатный плав) – сплавлена зола, що утворюється із сухого залишку сульфатного чорного щолоку внаслідок згорання органічної речовини, карбонізації лугу та відновлення сульфату натрію в сульфід натрію.
Розчинення сульфатного плаву (растворение сульфатного плава) – оброблення сульфатного плаву водою або слабким білим щолоком з одержанням сульфатного зеленого щолоку.
Натронний зелений щолок (натронный зеленый щелок) – водяний розчин, що утворюються розчиненням содового сплаву і містить головним чином карбонат натрію.
Сульфатний зелений щолок (сульфатный зеленый щелок) – водяний розчин, що утворюється розчиненням сульфатного плаву і містить головним чином карбонат натрію й сульфід натрію.
Освітлення зеленого щолоку (осветление зеленого щелока) – вилучення з зеленого щолоку нерозчинних домішок відстоюванням або фільтруванням.
Чорний шлам (черный шлам) – осад, що утворюється при освітленні зеленого щолоку.
Каустизація зеленого щолоку (каустизация зеленого щелока) – оброблення сульфатного або натронного зеленого щолоку вапном із метою перетворення карбонату натрію в гідроксид натрію.
Каустизаційний шлам (каустизационный шлам) – осад, що утворюється під час каустизації зеленого щолоку і містить головним чином карбонат кальцію.
Білий натронний щолок (белый натронный щелок) – водяний розчин, який утворююється шляхом каустизації зеленого натронного щолоку й містить головний компонент – гідроксид натрію.
Білий сульфатний щолок (белый сульфатный щелок) – водяний розчин, який утворюється внаслідок каустизації зеленого сульфатного щолоку й містить головні компоненти: гідрооксид натрію та сульфід натрію.
Сульфатне мило (сульфатное мыло) – побічний продукт, що утворюється під час сульфатного варіння деревини і складається головним чином із натрієвих солей смоляних і жирних кислот та нейтральних речовин.
Висолювання сульфатного мила (высаливание сульфатного мыла) – коагуляція колоїдних частинок сульфатного мила під дією високої концентрації електролітів у чорному щолоку, що сприяє спливанню сульфатного мила на поверхню щолоку під час його відстоювання.
Сульфітний щолок (сульфитный щелок) – відпрацьований щолок, що утворюється при сульфітних варіннях.
Здувна рідина сульфітного варіння (сдувочная жидкость сульфитной варки) – рідина, що виділяється з парогазової суміші під час здування при сульфітному варінні.
Сира сульфітна кислота (сырая сульфитная кислота) – водяний розчин сірчистого ангідриду й кислих сірчистокислих солей, що одержують у кислотному відділі.
Варильна кислота (варочная кислота) – сира сульфітна кислота, зміцнена регенерованим сірчистим ангідридом.
Варильна рідина (варочная жидкость) – рідина у варильному котлі, яку одержують змішуванням варильної кислоти та її перепуском із котла.
Промивання волокнистого напівфабрикату (промывка волокнистого полуфабриката) – відмивання водою волокнистого напівфабрикату від відпрацьованого щолоку та відпрацьованих розчинів.
Промивання целюлози (промывка целлюлозы).
Промивання напівцелюлози (промывка полуцеллюлозы).
Промивання деревної маси (промывка древесной массы).
Промивання волокнистого напівфабрикату витисканням (промывка волокнистого полуфабриката вытеснением) – поступове витискання відпрацьованого щолоку з маси промивною рідиною – спочатку слабким щолоком, потім водою.
Промивання волокнистого напівфабрикату змішуванням (промывка волокнистого полуфабриката смешением) – чергування операцій розведення маси промивною рідиною та її віджимання.
Слабкий щолок (слабый щелок) – щолок із пониженою концентрацією розчинених речовин, що утворюється під час промивання волокнистих напівфабрикатів після варіння, після облагородження, під час промивання чорного й каустизаційного шламів.
Примітка. Слабкий щолок зазвичай використовують при промиванні волокнистих напівфабрикатів для максимального відбирання щолоку з мінімальним його розбавленням.
Розмелювання волокнистого напівфабрикату (размол волокнистого полуфабриката) – механічне оброблення целюлозного волокна з метою фібриляції зовнішніх шарів клітинкової стінки та збільшення питомої поверхні.
Сепарування маси (сепарирование массы) – розділення маси на волокна перед очищенням і сортуванням.
Очищення маси (очистка массы) – видалення з маси чужорідних включень.
Сортування маси (сортирование массы) – видалення з маси сучків, непровару й дрібних волокон.
Грубе сортування (грубое сортирование) – первинне сортування маси з метою відокремлення сучків, грубих пучків волокон, грубих непроварених частинок.
Тонке сортування (тонкое сортирование) – повторне сортування маси з метою відокремлення дрібних непроварених частинок, пучків волокон, костриці, мінеральних частинок.
Відходи сортування (отходы сортирования) – пучки, костриця та непроварені частинки, видалені з маси.
Рафінування відходів сортування (рафинирование отходов сортирования) – розмелювання відходів сортування з метою поділу їх на окремі волокна.
Рафінована маса (рафинированная масса) – відходи сортування, піддані рафінуванню.
Смоляні ускладнення (смоляные затруднения) – відкладання смоли на поверхні технологічного обладнання.
Знесмолення маси (обессмоливание массы) – зменшення в масі вмісту смоли та знесмоленого дрібного волокна з метою усунення смоляних ускладнень.
Згущення маси (сгущение массы) – збільшення концентрації маси частковим видаленням з неї води.
Зневоднення маси (обезвоживание массы) – одержання маси підвищеної сухості.
Зневоднення целюлози на прес-паті (обезвоживание целлюлозы на пресс-пате) – видалення з целюлозної маси максимально можливої кількості води на мокрій частині прес-пату.
Сушіння целюлози (сушка целлюлозы) – видалення вологи шляхом нагрівання попередньо зневодненої целюлози з метою одержання товарної продукції.
Контактне сушіння целюлози (контактная сушка целлюлозы) – сушіння целюлози у вигляді нескінченного полотна шляхом безпосереднього контакту з нагрітою поверхнею сушильних циліндрів і випаровуванням вологи в навколишнє середовище.
Вакуумне сушіння (вакуумная сушка целлюлозы) – сушіння целюлози у вигляді нескінченного полотна шляхом нагрівання його контактним методом на сушильних циліндрах, розміщених у герметичній камері, що перебуває під розрідженням.
Повітряне сушіння целюлози (воздушная сушка целлюлозы) – сушіння целюлози гарячим повітрям.
Аерофонтанне сушіння целюлози (аэрофонтанная сушка целлюлозы) – сушіння целюлози в розпущеному стані в потоці гарячого повітря.
Камерне сушіння целюлози (камерная сушка целлюлозы) – сушіння целюлози у вигляді нескінченного полотна під час нагрівання гарячим повітрям у сушильних камерних машинах.
Пропарювання балансів (пропарка балансов) – попереднє оброблення деревини парою при виготовленні бурої деревної маси.
Виготовлення деревної маси (получение древесной массы) – стирання деревини на камені, що обертається, або подрібнення трісок між дисками, що обертаються за наявності води.
Дефібрування деревини (дефибрирование древесины) – стирання деревини рясно зволоженою зернистою поверхнею дефібрерного каменя, що обертається.
Дефібрерна деревна маса (дефибрерная древесная масса) – деревна маса, яку виготовляють дефібруванням деревини.
Рафінування деревини (рафинирование древесины) – подрібнення трісок в рафінері.
Рафінерна деревна маса (рафинерная древесная масса) – деревна маса, яку виготовляють рафінуванням трісок.
Термомеханічна деревна маса (термомеханическая древесная масса) – деревна маса, яку виготовляють рафінуванням трісок після теплового оброблення.
Хіміко-термомеханічна маса (химико-термомеханическая масса) – деревна маса, яку виготовляють рафінуванням трісок після хімічного і теплового оброблення.
Холодне дефібрування (холодное дифебрирование) – дефібрування, під час якого температура маси у ванні дефібрера підтримується від 40 °С до 50 °С.
Гаряче дефібрування (горячее дефибрирование) – дефібрування, під час якого температура маси у ванні дефібрера підтримується понад 70 °С.
Деревна маса масного млива (древесная масса жирного помола) – деревна маса, що містить добре фібрильовані волокна.
Деревна маса грубого млива (древесная масса грубого помола) – деревна маса, що складається з грубих нерозроблених жмутків волокон, невеликої кількості дрібних та довгих волокон.
Білена деревна маса (беленая древесная масса) – деревна маса, вибілена гідросульфітом натрію, перекисом водню або комбінуванням цих ступенів.
Сортування деревної маси (сортирование древесной массы) – видалення з деревної маси великих частинок деревини, грубих нероздроблених жмутків волокон, костриці, мінеральних включень.
Грубе сортування деревної маси (грубое сортирование древесной массы) – видалення з деревної маси великих частинок деревини та чужорідних включень.
Тонке сортування деревної маси (тонкое сортирование древесной массы) – видалення з деревної маси грубих нероздрібнених жмутків волокон, костриці, мінеральних включень після грубого сортування.
Відходи сортування деревної маси (отходы сортирования древесной массы) – великі частинки деревини, жмутки волокон, костриця, невідмиті довгі волокна з домішками дрібного волокна, видалені з деревної маси.
Рафінування деревної маси (рафинирование древесной массы) – розмелювання на рафінерах відходів сортування деревної маси.
Рафінована деревна маса (рафинированная древесная масса) – відходи сортування деревної маси після рафінування.
Згущення деревної маси (сгущение древесной массы) – підвищення концентрації водяної суспензії частковим зневодненням.
Згущення відходів сортування деревної маси (сгущение отходов сортирования древесной массы).
Зневоднення деревної маси (обезвоживание древесной массы) – видалення частини води на зневоднювальних апаратах для одержання деревної маси підвищеної сухості.
Сушіння деревної маси (сушка древесной массы) – видалення вологи нагріванням попередньо зневодненої деревної маси для одержання товарної продукції.
Вибілювання волокнистих напівфабрикатів (отбелка волокнистого полуфабриката) – збільшення білості волокнистого напівфабрикату, зменшення в ньому вмісту домішок, головним чином лігніну, а також зміна деяких його фізико-хімічних властивостей обробленням вибілювальними реагентами.
Вибілювання целюлози (отбелка целлюлозы).
Вибілювання напівцелюлози (отбелка полуцеллюлозы).
Вибілювання деревної маси (отбелка древесной массы).
Вибілювання макулатури (отбелка макулатуры).
Вибілювальні реагенти (отбеливающие реагенты) – хімікати, що застосовуються для вибілювання волокнистих напівфабрикатів.
Одноступінчате вибілювання (одноступенчатая отбелка) – оброблення волокнистого напівфабрикату вибілювальними реагентами в один ступінь.
Багатоступінчасте вибілювання (многоступенчатая отбелка) – оброблення волокнистого напівфабрикату вибілювальним реагентом у декілька ступенів, що включає лужні оброблення, проміжні промивання та кислотування.
Хлорування волокнистого напівфабрикату (хлорирование волокнистого полуфабриката) – оброблення волокнистого напівфабрикату газоподібним хлором або хлорною водою з метою делігніфікації, що застосовується зазвичай на першому ступені багатоступінчастого вибілювання.
Хлорування целюлози (хлорирование целлюлозы).
Хлорування напівцелюлози (хлорирование полуцеллюлозы).
Вибілювання окислювачами (отбелка окислителями) – вибілювання із застосуванням окислювачів як вибілювальних реагентів.
Вибілювання гіпохлоритом (отбелка гипохлоритом) – вибілювання із застосуванням гіпохлориту кальцію чи натрію як вибілювальних реагентів.
Вибілювання двоокисом хлору (отбелка двуокисью хлора) – вибілювання із застосуванням двоокису хлору як вибілювального реагенту.
Вибілювання хлоритом (отбелка хлоритом) – вибілювання із застосуванням хлориту натрію як вибілювального реагенту.
Вибілювання хлоратом (отбелка хлоратом) – вибілювання із застосуванням хлорату натрію як вибілювального реагенту.
Вибілювання перекисами (отбелка перекисями) – вибілювання із застосуванням перекису водню, перекису натрію, пероцтової кислоти як вибілювальних реагентів.
Вибілювання відновниками (отбелка восстановителями) – вибілювання із застосуванням відновників: сірчистої кислоти та її солей, гідросульфітів, боргідріду натрію як вибілювальних реагентів.
Вибілювання гідросульфітом (отбелка гидросульфитом) – вибілювання головним чином деревної маси із застосуванням гідросульфіту натрію або цинку як вибілювальних реагентів.
Вибілювання бісульфітом (отбелка бисульфитом) – вибілювання головним чином деревної маси із застосуванням бісульфіту натрію або цинку як вибілювальних реагентів.
Лужне оброблення волокнистого напівфабрикату (щелочная обработка волокнистого полуфабриката) – оброблення волокнистого напівфабрикату лужним реагентом поміж окремими ступенями багатоступінчастого вибілювання з метою видалення продуктів розпаду, що утворились на попередніх ступенях.
Добілювання волокнистого напівфабрикату (добелка волокнистого полуфабриката) – кінцева стадія вибілювання волокнистого напівфабрикату під час багатоступінчастого вибілювання.
Добілювання целюлози (добелка целлюлозы).
Добілювання напівцелюлози (добелка полуцеллюлозы).
Пожовтіння целюлози (пожелтение целлюлозы) – зниження білості целюлози внаслідок дії світла та кисню повітря під час тривалого зберігання.
Стабілізація білості целюлози (стабилизация белизны целлюлозы) –збільшення стійкості білості целюлози під час тривалого зберігання.
Облагороджування целюлози (облагораживание целлюлозы) – оброблення целюлози розчином гідроксиду натрію з метою збільшення її хімічної чистоти, молекулярної однорідності, збільшення вмісту альфа-целюлози.
Гаряче облагороджування (горячее облагораживание) – облагороджування целюлози з використанням розбавленого розчину гідроксиду натрію за підвищеної температури.
Холодне облагороджування (холодное облагораживание) – облагороджування целюлози з використанням розчину лугу підвищеної концентрації за температури нижче 40 °С.
Кислотування волокнистого напівфабрикату (кисловка волокнистого полуфабриката) – оброблення маси водяним розчином сірчистого ангідриду або кислотою для зменшення вмісту золи, підвищення та стабілізації білості.
Примітка. Найчастіше застосовується як завершальний ступінь багатоступінчастого вибілювання.
Киснево-лужне оброблення целюлози (кислородно-щелочная обработка целлюлозы) – оброблення целюлози киснем у лужному середовищі за підвищених температури і тиску, що застосовується головним чином як перший ступінь багатоступінчастого вибілювання.
Киснево-лужне вибілювання целюлози (кислородно-щелочная отбелка целлюлозы) – вибілювання целюлози киснево-лужним обробленням.
Киснево-лужне облагороджування целюлози (кислородно-щелочное облагораживание целлюлозы) – киснево-лужне оброблення, що поєднує вибілювання та облагороджування целюлози.